20 лютого 2014 року.
Сьогодні завдання будуть присвячені методам та історії розвитку математичної науки.
1. Виникли вони в Китаї в I ст. до н.е. Цими числами позначали майно, готівку, прибуток, їм раділи і зображали їх червоним кольором. А іншими числами позначали борг, збиток, зображали їх чорним кольором. Про які числа йде мова і хто з математиків першим запровадив сучасне позначення цих чисел.
2. Ось правила знаків, якими користувалися арабські математики під час виконання деякої арифметичної дії над раціональними числами.
Друг мого друга – мій друг
Друг мого ворога – мій ворог
Ворог мого друга – мій ворог
Ворог мого ворога – мій друг. Дайте відповідь, про яку арифметичну дію йде мова? Нехай кольори слів допоможуть вам у міркуваннях!
3. А. І. Маркушевич сказав про математику: «Ця наука, як багаторічний дуб, розкинула такі могутні гілки, що жоден математик, навіть, самий «маститий», вже не в силах вивчити всю математику в цілому, а обирає лише яку-небудь її гілку».
Віднайдіть назви різних "гілок" математики та основних об'єктів, які вивчає кожна з цих галузей.
4. Назвіть прилад, за допомогою якого знаходив прості числа Ератосфен.
5. У географії цією фігурою на карті позначають золото; вона присутня на державному прапорі Японії; архітектурна споруда такої форми носить назву “ротонда”; таку форму мали індійські храми. Про яку геометричну фігуру йде мова?
6. Від одного слова грецького походження утворилися слова «стілець», «трапеза», а також слово, що означає назву гімнастичного снаряда й геометричної фігури. Яка це фігура?
І декілька віршованих математичних загадок, які, сподіваюся, піднімуть вам настрій і додадуть оптимізму.
1. Коли торкається вона,
Спільна точка в них - одна,
І пряму таку ми звично
Називаємо
….....
2. Вони для виразів багато важать,
Турботливо обнімуть, як дружки,
Порядок дій нам впевнено укажуть,
Ти, певне,
здогадався? Це….... 
Свят Вітер 6-б 5 Круг
ВідповістиВидалитиСвят Вітер 6-б 2 + на +=+;+ на -=-;- на +=-;- на -=+
ВідповістиВидалитиСвят Вітер 6-б
ВідповістиВидалитиВід’ємні числа виникли в Китаї в І ст. до н.е.. в зв’язку з потребою розв’язувати рівняння. В ті давні часи знаків + і - не було, то ці числа зображали червоним і чорним кольором.
Додатними числами позначали майно, свої гроші, прибуток. Додатнім числам раділи і позначали їх червоним кольором (китайці їх називали «чен», що означає червоний).
Від’ємні числа не любили, їх називали «фу», що перекладається, як чорний. Ними позначали борг, збиток і зображували їх чорним кольором. Такий спосіб позначення чисел Китайці використовували до середини XIII ст., поки Лі Є не запровадив зручніше позначення від’ємних чисел — цифри, що зображали від’ємні числа, перекреслювали рискою навскіс справа наліво.
З Китаю довго до Європи не надходили відомості і вчення про від'ємні числа, бо на той час Китай бав замкненою у собі країною. Тому ці знання не розповсюджувались довго за межі Китаю.
У Давній Греції дії з від’ємними числами увів Діофант у ІІІ ст. н.е. Їх широко використовували індійські математики у VI-VII ст. н.е., які розуміли додатні числа як майно, а від’ємні – як борг.
Індійський математик Бхаскара (ХІІ ст.) склав правила дій для від’ємних і додатних чисел:
«Сума майна є майно».
«Сума двох боргів є борг».
«Сума майна і боргу дорівнює їх різниці».
«Сума майна і такого самого боргу дорівнює нулю».
Цікаві аналогії правила знаків під час множення цілих чисел, які використовували арабські математики.Друг мого друга — мій друг,Друг мого ворога — мій ворог,Ворог мого друга — мій ворог, .
Ворог мого ворога - мій друг.
Тому довгий час від’ємних чисел не визнавали, вважали їх несправжніми, абсурдними, фіктивними. Бхаскара так і писав: «Люди не схвалюють від’ємних чисел».
Важко входили від’ємні числа в математику.. в Європі вперше про них згадує італійський математик Леонардо Пізанський (Фібоначчі, ХІІ – ХІІІ ст.). Німецький математик Михайло Штіфель (ХVІ ст.) називає від’ємні числа «меншими ніж ніщо». Він пише: «Нуль міститься між істинними і абсурдними числами».
Протягом 18 століть математики різних країн незалежно один від одного приходили до поняття від’ємного числа, але навіть у XVI-XVII ст. більшість європейських вчених ще не визнавали від’ємних чисел. Сучасне розуміння від’ємних чисел пов’язане з рухом ліворуч від нуля по числовій осі, прийшло з працями французького математика і філософа Р.Декарта (1596-1650). І тільки з початку ХІХ ст. від’ємні числа стали у математиці такими ж звичайними як і додатні.
Свят Вітер 6-б Ератосфен користувався трактом "Решето"
ВідповістиВидалитиСвят Вітер 6-б назва геометричної фігури "Трапеція"
ВідповістиВидалитиСвят Вітер 6-б
ВідповістиВидалитиАксіома
Аксіоматика
Аксіоматичний метод
Математична фізика
Математичний аналіз
Функціональний аналіз
Математична статистика
Історія математики
Математичні константи
Елементарна математика
Теорія графів
Теорія множин
Теорія міри
Теорія функції комплексної змінної
Теорія чисел
Лінійна алгебра та аналітична геометрія
Теорія ймовірності
Геометрія
Логіка
Свят Вітер 6-б дужки
ВідповістиВидалитиа де 5 день
ВідповістиВидалити